Електрообладнання автомобіля і причепа. Джерела живлення електричної енергії

Розширений план-конспект заняття з будови автомобіля

з можливістю використання комп’ютера та проектора

10 клас

Виконавець:

Гелетій Михайло Дмитрович

вчитель автосправи

Львівської середньої

загальноосвітньої школи № 48

Науковий консультант:

Микитюк О.М.

кандидат сільськогосподарських наук,

доцент кафедри

Львів – 2013

Тема. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ АВТОМОБІЛЯ І ПРИЧЕПА. ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Тип уроку: урок-лекція (подання нового матеріалу) – 2 год.

Мета заняття: З’ясувати призначення, групи електрообладнання та загальну будову джерел електричної енергії. Ознайомитись з джерелами та споживачами електричної енергії.

Обладнання: плакати з електрообладнання автомобіля, стенди з електрообладнання автомобіля, натуральні зразки джерел та споживачів електричної енергії, відеомаматеріали з електрообладнання автомобіля, реферат на тему «Електрообладнання автомобіля».

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина.

ІІ. Вивчення нового матеріалу. Проводиться за таким планом.

1. Групи електрообладнання автомобіля та їх склад.

2. Призначення електрообладнання автомобіля і причепа.

3. Призначення акумуляторної батареї.

4. Загальна будова акумуляторної батареї.

5. Принцип дії акумуляторної батареї.

6. Зарядка і розрядка акумуляторної батареї.

7. Маркування акумуляторної батареї.

8. Несправності акумуляторної батареї.

9. Призначення генератора.

10. Загальна будова генератора.

11. Принцип роботи генератора.

12. Призначення та будова реле-регулятора.

13. Споживачі електричної енергії.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

ІV. Заключна частина.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційна частина

Пояснення мети заняття, мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Подання нового матеріалу здійснюється з використанням мультимедійних засобів (відео проектора). Презентації до уроку підготовлені у програмному середовищі Microsoft PowerPoint.

1. Групи електрообладнання автомобіля та їх склад.

Електрообладнання автомобіля поділяється на дві групи. Перша група – це джерела електричної енергії: генератор і акумуляторна батарея. Друга група,яка носить назву споживачів – це всі інші прилади електрообладнання.

2. Призначення електрообладнання автомобіля і причепа.

Джерела електричної енергії забезпечують роботу споживачів, а споживачі забезпечують роботу відповідних певних систем автомобіля.

3. Призначення акумуляторної батареї.

Акумуляторна батарея забезпечує живлення споживачів автомобіля під час стоянки автомобіля та його руху на малих обертах двигуна.

4. Загальна будова акумуляторної батареї.

Акумуляторні батареї виготовляють у вигляді бака з ебоніту або кислотривкої пластмаси, розділеного перегородками на 3 або 6 камери. Три камери для мотоцикла, а 6 камер для автомобіля. У кожній камері знаходиться окремий свинцево-кислотний акумулятор, який складається з позитивних і негативних свинцевих пластин у вигляді градок, які заповнюється активною масою,негативних пластин на одну більше,між пластинами, що не замкнулись, є пористі сепаратори (прокладки)-9 з вилуженої деревини, або скляної повсті, або ебоніту, або пластмаси,однойменні пластини з»єднають свинцевими баретками (перемичками), до бареток приварюють свинцеві штирі (+ і –), які виводять назовні через крайні отвори в кришці акумулятора. Зверху пластини накриті перфораційним пластмасовим щитком з'єднувальних містків з полюсними штирями і кришки з пробкою. В акумулятор через середній отвір заливають електроліт. Отвори закриваються пробкою. У пробках є маленький вентиляційний отвір для виходу в атмосферу газів під час заряджання акумуляторів. Акумулятори з’єднають у батарею свинцевими між елемент­ними містками, які приварюють до вивідних свинцевих штирів (+ та –).

Зазори між кришками і стінками баку ущільнюють бітумною мастикою. Камера складеного акумулятора заповнюється електролітом (суміш хімічно чистої сірчаної кислоти і дистильованої води). Вільні від містків вивідні штирі крайніх акумуляторів приєднують до мережі електрообладнання автомобіля.

Будову свинцево-кислотної акумуляторної батареї представлено на рис. 1.

Рис. 1. Будова свинцево-кислотної акумуляторна батареї:

1 – міжелементне з’єднання (свинцеві містки між акумуляторами); 2 – пробки акумуляторів; 3 – отвори для заливання електроліту; 4 – кришка батареї;

5 –ущільнювальна мастика; 6 – свинцеві вивідні штирі (+, –); 7 – свинцеві баретки (перемички) для з»єднання однойменних пластин; 8 – пластмасовий щиток; 9 – сепаратор між пластинами; 10 – позитивні пластини;

11 – негативні пластини; 12 – бак ебонітовий або пластмасовий;

13 – ребра на дні баку

З будовою акумуляторної батареї учні ознайомлюються з плакатів, відео-матеріалах, стендах, на конкретних натуральних зразках.

5. Принцип дії акумуляторної батареї.

Принцип дії акумулятора полягає у перетворенні електричної енергії на хімічну при заряджанні або хімічної енергії на електричну при розряджанні.

Нова акумуляторна батарея є сухо заряджена, тобто без електроліту, тому, що з електролітом вона має обмежений термін зберігання. Після закінчення даного терміну зберігання, якщо її не підзарядити, вона стає непридатною для подальшої її використання і ремонту не підлягає.

6. Зарядка і розрядка акумуляторної батареї.

Активна маса пластин нових акумуляторів складається з оксидів свинцю - свинцевого суріку (Pb3O4 ) і глету (PbO)або окисленого свинцевого порошку. Для початкового заряджання (формування пластин), через акумулятори пропускають постійний електричний струм – 12 вольт від спеціального зарядного пристрою для акумуляторної батареї, який проходить через електроліт всередині акумулятора від позитивних до негативних пластин. В результаті хімічної реакції активна маса позитивних пластин перетворюється в двоокис свинццю (ІV)валентний (PbO2), а негативних пластин - У металевий свинець (Pb) губчатої структури.

Пластини, опущені в розчин сірчаної кислоти у воді набувають певного електричного потенціалу щодо цього розчину і стають, таким чином, позитивними і негативними електродами. Оскільки електричні потенціали плюсового і мінусового електродів різні, через негативний електрод потече електричний струм при їх з»єднанні провідником.

Під час розряджання акумулятора струм в електроліті проходить від негативного електрода до позитивного. На негативній пластині утворюється сірчанокислий свинець PbSO4 в результаті сполучення губчастого свинцю пластини з кислотним залишком SO4 електроліту. На позитивній пластині під дією розрядного струму активний матеріал (діоксин свинцю PbO2) перетворюється також у сірчанокислий свинець PbSO4, вбираючи з електроліту кислотний залишок SO4 і віддаючи в електроліт кисень O2. Кисень з позитивної пластини, сполучаючись з воднем H2, що залишився в електроліті в результаті розпаду сірчаної кислоти, утворює воду H2O.

При розряджанні акумулятора кількість сірчаної кислоти в електроліті зменшується і густина електроліту знижується. Під час заряджання акумулятора реакції відбуваються у зворотньому напрямку, при цьому струм від зарядного стороннього джерела (зарядний пристрій або генератор) піде від позитивного електроду до негативного. Реакції, що відбуваються під час розряджання і заряджання акумулятора, можна зобразити такою хімічною формулою:

PbO2 + 2H2SO4 + Pb – розряджання –  PbSO4 + 2H2O + PbSO4

(+)                (–)                                  (+)                         (–)

PbSO4 + 2H2O + PbSO4 – заряджання –  PbO2 + 2H2SO4 + Pb

(+)                     (–)                             (+)                         (–)

При заряджанні акумулятора кількість сірчаної кислоти в електроліті збільшується і густина електроліту підвищується. Властивість електроліту змінювати густину під час розряджання і заряджання використовується для визначення ступеня зарядженості акумуляторної батареї.

Напруга акумулятора відрізняється від його ЕРС на величину спаду напруги у внутрішньому колі акумулятора і становить – 0,2 В. ЕРС зарядженого акумулятора становить – 2,2 В, а напруга – 2 В, відповідно напруга зарядженої акумуляторної батареї – 12 В, при 6 акумуляторах.

Ємністю акумулятора називається кількість електрики, яку може віддати повністю заряджений акумулятор в коло під час розрядження до певної кінцевої найменшої допустимої напруги. Ємність акумулятора вимірюється в ампер-годинах (А/год) і залежить від площі і стану всіх пластин акумулятора,сили розрядного струму, густини і температури електроліту. Акумулятор ємністю 70 А/год. буде підтримувати струм 7 А протягом 10 годин, а коли цей час мине, розрядиться до напруги 1,7 В.Коли ємність акумуляторної батареї становить 40% її величини, наступає кінець терміну її дії.

Під час заряджання і розряджання свинцевого акумулятора в активній масі й електроліті відбувається хімічні зміни. Коли акумулятор розряджається,активна маса обох пластин перетворюється на сірчанокислий водень. Частина сірчаної кислоти витрачається на утворення сірчанокислого свинцю і води.

Густина електроліту при розряджанні зменшується. Коли акумулятор розряджається, хімічні реакції відбуваються у зворотному порядку. Кисень води витрачається на утворення перекису свинцю на позитивній пластині, а кислотний залишок сірчанокислого свинцю обох пластин і водень води йдуть на утворення сірчаної кислоти в електроліті. Початковий склад активної маси пластин відновлюється, а густина електроліту підвищується. При дальшому зарядженні відбувається тільки розклад води на кисень і водень, який супроводиться сильним газотворенням: це свідчить про кінець заряджання.

Ступінь зарядженості акумулятора можна визначити за напругою між клемами під навантаженням за допомогою навантажувальної вилки. Вилка складається з двох контактних ніжок, навантажувального опору, вольтметра і ручки.

7. Маркування акумуляторної батареї.

На сучасних автомобілях встановлюють акумуляторні батареї 6-СТ-90-ЕМС, 6-СТ75-ЕМ, 6-СТ-60-ЕМ, 6-СТ-55-ЕМ Перша цифра означає кількість акумуляторів у батареї; букви СТ вказують, що батарея розрахована на живлення стартера;друга цифра визначає ємкість батареї в ампер-годинах. Останні букви вказують на матеріал бака, сепараторів і на те в якому стані батареї випускаються заводом: Е – ебоніт, П – пластмаса, М – міпласт, С – склоповсть.

8. Несправності акумуляторної батареї.

До несправностей АКБ належать: 1) саморозряджання; 2) зниження ємності; 3) повне припинення дії; 4) тріщини та інші пошкодження баку.

Саморозряджання – це розряджання батареї при вимкнених споживачах. Нормальним є 1-1,5% на добу і повне розрядження за 60 -100 діб. Причини: 1) електроліт і бруд на поверхні батареї, що спричиняє витіканню струму; 2) замикання між собою позитивних і негативних пластин осадом активної маси, яка накопичується вище рівня ребер; 3) забруднення електроліту сторонніми домішками.

Зниження ємності батареї – спричиняють: сульфатація пластин; недостатня густина електроліту; випадання активної маси. Причини: 1) глибоке нижче 1,7 В розряджаня АКБ; 2) АКБ залишені розрядженими тривалий час; 3) зниження рівня електроліту в АКБ.

Активна маса випадає – спричиняють: адмірна густина електроліту; жолоблення пластин через перевантаження АКБ при безперервному вмиканні стартера більше 10 сек.; холодний двигун, заправлений в’язким маслом, запускають стартером.

Повне припинення роботи АКБ (на вивідних штирях відсутня напруга) – спричиняють: замикання між собою різнойменних пластин внаслідок пошкодження сепараторів; відривання вивідних штирів від бареток чи між елементних з»єднань.

Тріщини баку – з’являються: від ударів при послабленому кріпленні АКБ в гнізді; при необережному перенесенні; при замерзанні електроліту зниженої густини.

9. Призначення генератора.

Автомобільний генератор призначений для живлення електричним струмом усіх приладів системи електрообладнання під час роботи двигуна на великих і середніх обертах. Крім того генератором підзаряджають акумуляторну батарею.

10. Загальна будова генератора змінного струму.

Основні частини генератора змінного струму – статор, ротор і випрямний пристрій.

Статор – пакет пластин з електротехнічної сталі, який має 18 пазів. У пази вміщена обмотка з 18 котушок,які утворюють 3 фази і з’єднані між собою зіркою. Трьома шпильками статор затиснутий між передньою і задньою кришками корпусу генератора, які виготовлено з алюмінієвого сплаву.

Ротор складається з валу, на якому є котушка з обмоткою збудження, двох напресованих на вал шестиполюсних кігтеподібних наконечників,що утворюють осердя ротора, і двох контактних кілець, до яких припаяні кінці обмотки збудження.

Полюси(«кігті») наконечників з північною полярністю встановлюють у проміжках між полюсами наконечників з південною полярністю. Північні і південі полюси осердя ротора чергуються між собою.

Вал ротора обертається в кулькових підшипниках закритого типу, розміщених в гніздах кришок генератора. Підшипники змащують тільки під час розбирання генератора. З боку приводу валу ротора встановлено і закріплено вентилятор, який подає повітря для охолодження порожнини генератора і шків приводу ротора.

На задній кришці корпусу генератора закріплено щіткотримач з двома щітками, притиснутими пружинами до контактних кілець ротора. Одна щітка з’єднана з масою автомобіля, друга – з вивідним затискачем на кришці корпусу генератора. Щітки призначені для з»єднання обмотки збудження ротора, яка створює магнітне поле, з джерелом живлення постійного струму(АКБ або через випрямний пристрій з обмоткою статора).

На внутрішній торцевій поверхні задньої кришки змонтовано шість кремнієвих діодів випрямного пристрою: три діоди Д242 на алюмінієвому радіаторі які з’єднані гнучким провідником з ізольованим затискачем «+» генератора і три діоди Д242АП зворотної полярності – безпосередньо на кришці. Діоди змонтовано в трифазну місткову схему випрямлення, з»єднань з обмоткою статора. Будова генератора змінного струму представлена на рис. 2.

Рис. 2. Генератор змінного струму:

1 – кришка корпусу; 2 – статор; 3 – полюсний наконечник ротора;

4 –кришка корпусу; 5 – кульковий підшипник; 6 – привідний шків;

7 – вентилятор; 8 – обмотки статора; 9 – обмотка ротора;10 – щіткотримачі; 11 – щітки; 12 – контактне кільце; 13 – вал ротора; 14 – кульковий підшипник; 15 –діод випрямного пристрою.

В автомобілі також застосовують регулятор напруги, обмежувач струму і реле зворотного струму. Ці три прилади монтують на спільній панелі, закривають однією кришкою. Такий прилад називають реле-регулятором.

11. Принцип роботи генератора.

Принцип утворення електричного струму заснований на явищі електромагнітної індукції. У рух генератор приводиться клиноподібним насосом від шківа колінчастого вала.

Якщо ввімкнути запалювання вимикачем, через обмотку збудження ротора почне проходити постійний струм від АКБ. При цьому в осерді ротора утворюється магнітне поле, яке замикається через статор. Як тільки ротор почне обертатися магнітне поле його полюсів, що пронизує витки котушок статора, змінюється, і в кожній з них по черзі індукується змінна ЕРС. У міру збільшення частоти обертання валу ротора ця ЕРС зростає.

Коли ЕРС генератора буде більша від ЕРС АКБ, всі споживачі енергії(АКБ, обмотка збудження генератора, прилади освітлення і т.д.) живляться від генератора через випрямляч.

Після цього величина напруги індукованого струму залежатиме від швидкості перетинання магнітних силових ліній витками ротора, тобто від кількості обертів ротора. 

12. Призначення та будова реле-регулятора.

Збільшення кількості обертів якоря генератора може підвищити напругу до 40–50 В. У зв’язку з тим, що споживачі на автомобілі розраховані на постійну напругу 12 В, надмірна напруга спричинить збільшення струму, отже, і псування споживачів і акумуляторної батареї. Щоб усунути цей недолік, застосовують регулятор напруги, обмежувач струму і реле зворотного струму. Ці три прилади монтують на спільній панелі, закривають однією кришкою. Такий прилад називають реле-регулятором.

Регулятор напруги підтримує постійну напругу генератора при змінній кількості обертів вала двигуна за рахунок автоматичного вмикання і вимикання опору в коло збудження генератора і має ярмо, якір з пружиною,осердя з обмоткою, контакти і опір.

Обмежувач струму призначений для обмеження максимальної сили струму, що віддає генератор на живлення споживачів, тим самим запобігаючи його перегріванню. Обмежувач струму за будовою подібний до регулятора напруги, але коло споживачів вмикається послідовно.

Реле зворотного струму призначене для автоматичного вмикання генератора в коло, коли напруга стане його більшою, ніж напруга акумуляторної батареї.

Реле зворотного струму складається з ярма, якоря з пружиною, осердя з двома обмотками і контактів. Товста обмотка осердя ввімкнена послідовно, а тонка – паралельно.

13. Споживачі електричної енергії.

Прилади пуску двигуна і Стартер призначені для автоматичного запуску двигуна безпосередньо з салону автомобіля або кабіни водія.

Освітлення і світлова сигналізація забезпечують видимість та безпеку руху у нічний час та при не достатній видимості, а також інформують інших учасників руху про маневри даного транспорту.

Запобіжники захищають електрообладнання автомобіля від передчасного виходу з ладу при замиканнях.

Контрольно-вимірювальні прилади дають своєчасну інформацію про роботу механізмів та систем автомобіля.

Електродвигуни забезпечують роботу додаткового обладнання.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Виконати завдання 1 – 7 теми 8 (VІІ) робочого зошита.

ІV. Заключна частина.

Підведення підсумків заняття.

V. Використана література.

1. Кисликов В.Ф. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник – 6-те вид. / Кисликов В.Ф., Лущик В.В. – К: Либідь, 2006. – 400 с.

2. Лауш П.В. Експлуатація і ремонт машинно-тракторного парку / Лауш П.В., Клименчук П.М., Завгородній М.Д. – К.: Вища школа. 1984. – 206 с.

3. Лудченко А.А. Техническая диагностика и обслуживание автомобилей / Лудченко А.А., Сапон А.С. – К.: Урожай, 1985. – 148 с.

4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Підручник / Лудченко О.А. – К.: Знання-Прес, 2004. – 478 с.

5. Несвітський Я.І. Технічна експлуатація автомобілів: Підручник / Несвітський Я.І.  – К.: Вища шк., 1971. – 400 с.

6. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Н.П.Наволокова. – Х.: Основа, 2011. – 176 с.

7. Методика обучения автоделу в средней школе: пособие для учителей / В.П. Беспалько, В.Ф.Еграфов, М.И.Ерецкий  и др.; под ред.. М.И. Ерецкого. – М.: Просвещение, 1982. – 176с.

8. Підготовка майбутніх вчителів трудового навчання з профілю «Автосправа»: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук / А.В.Педорич. – К., 2006. – 19 с.

9. Продуктивний педагог. Настільна книга для вчителя / І.П. Підласий. – Харків: Основа, 2010. – 136 с.

10. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути  вчителем-майстром / В.М. Андреєва, В.В. Григораш –  Харків: Основа, 2007. – 351 с.

11. Програмированое пособие по устройству автомобіля / П.Я. Дзюба. –К.: Урожай, 1985. – 576 с.

Ознайомитись із презентацією можна тут

ІННОВАЦІЙНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ АВТОСПРАВІ В УМОВАХ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

На основі багаторічного педагогічного досвіду я хотів би розкрити особливості вивчення предмету автосправа учнями середніх шкіл, коледжів, ліцеїв, використовуючи сучасні методи навчання, зокрема використання на заняттях комп’ютерів, проектора, плакатів, деталей, вузлів та механізмів автомобіля, використання нестандартних форм проведення занять, а саме, проведення відео уроків, проведення занять у формі презентацій, дискусій, змагань, КВК, доповідей, застосування інтерактивних методик, впровадження на заняттях автосправи новітніх технологій навчання, врахування при цьому психологічних особливостей розвитку учнів. Показати, зокрема, методику використання  інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів, а також вміле поєднання комп’ютера, проектора, плакатів, деталей, моделей, вузлів автомобіля. Показати ефективність поєднання навчальних, екзаменаційних карток на паперових і електронних носіях при вивченні ПДР, а також високу ефективність від поєднання різноманітних форм навчання із застосуванням сучасних методик загальноукраїнського та міжнародного рівня.

Постановка проблеми. Важливі перетворення у соціальній, політичній, економічній та культурній сферах життєдіяльності суспільства ставлять нові вимоги перед сучасною системою освіти, яка має готувати активного, творчого, конкурентоздатного фахівця на ринку праці. Це своєю чергою зумовлює провадження нових форм і методів організації навчального процесу, пошук ефективних шляхів активізації пізнавальної діяльності суб’єктів навчання. Виняткове місце у системі педагогічного інструментарію належить розумному та ефективному поєднанні сучасних технічних засобів навчання (комп’ютерів) з плакатами, наочним обладнанням деталей, вузлів, механізмів автомобілів, поєднання паперових та електронних носіїв при вивченні ПДР. Виходячи з вище викладеного, метою  є аналіз можливостей активного використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів, комп’ютерних програмних засобів на заняттях автосправи та ефективного поєднання з іншими методиками навчання.

Окремим аспектам даної проблеми присвячені праці багатьох науковців: реформування, оновлення змісту освіти фахівця та змістовної підготовки вчителя автосправи – П.Р. Атутов, В.П. Безпалько, В.І. Гусев, П.Я. Дзюба, В.О. Поляков, П.І. Ставський, Д.О. Тхоржевський та ін., впровадження інтегрованих навчальних курсів – Г.А. Атанов, В.І. Боднар, У.Н. Нішаналієв, Г.Є.Левченко, В.М. Мадзігон, Д.О. Тхоржевський та ін.,  методичні аспекти вивчення автосправи, впровадження новітніх педагогічних технологій навчання – В.Г.Гетта, Р.С. Гуревич, А.І. Дьомін, В.Ф. Євграфов, М.І. Єрецький, О.М. Коберник та ін.

Проте проблема вивчення предмету „Автосправа” потребує подальшого дослідження як у змістовному, так і методичних аспектах. Актуальним є також впровадження ефективних педагогічних технологій у процес навчання, що сприяє кращому розкриттю змісту та засвоєнню учнями знань і вмінь.

Виклад основного матеріалу. Упровадження комп’ютерних технологій у навчально-пізнавальний процес не можливе без відповідного (спеціального) програмного забезпечення за умови раціонального використання, педагогічні програмні засоби (ППЗ) значно „розширюють можливості педагога щодо організації та проведення навчальних занять, активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку самостійності, ініціативності, творчості, формування умінь, навичок елементів  науково-дослідницької роботи учнів” [1, с. 23].

У зв’язку з багатовекторністю режимів роботи комп’ютера, існує чимало способів використання його можливостей для удосконалення різноманітних сторін навчального процесу. Одним з ефективних напрямів використання інформаційних технологій у навчальній діяльності є створення комп’ютерних навчальних матеріалів з автосправи та ефективне, розумне поєднання з іншими навчальними матеріалами, в т.ч. зі стандартними.

Використання різноманітних навчальних методик, сприяє легкому засвоєнню учнями навчальних програм. Учитель використовує різноманітні системи мотивації у вивченні автосправи (поєднання та застосування інтерактивних методик, ігрових форм, практичних занять та використання сучасних аудіо-відео засобів). Такий підхід сприяє глибокому засвоєнню навчальних програм та здобуттю знань. Окрім того, інтерактивні методики допомагають формувати в учнів позитивне ставлення до професії та автомобільної галузі в цілому, а також формують у них інтерес до вивчення даного профілю після завершення навчання у школі [3]. Зокрема, кожне заняття проходить у формі дискусій, презентацій із застосуванням сучасних технологій (комп’ютера, проектора, екрану тощо); я використовую інтерактивну програму з вивчення автосправи та електронний підручник з правил дорожнього руху, які допомагають краще засвоїти матеріал.

Упровадження новітніх технологій навчання у сфері автосправи (зокрема, використання ПК), сприяє заохоченню до вивчення автосправи, а також сприяє відновленню престижу предмета та підняття ступеня зацікавленості автосправою серед учнів.

Для цього на високому рівні слід володіти основами педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології. Під час навчання необхідно активно використовувати сучасні педагогічні методи, які враховують вікові та психологічні особливості учнів. Окрім того, важливе значення необхідно приділяти віковій фізіології, зокрема використовувати різноманітні підходи викладання до учнів 15 – 17 років, а також під час занять враховувати психологічні особливості розвитку учнів.

Підлітки 18 років і старше, а також дорослі краще дітей розуміють потребу у знаннях з автосправи під час навчання на курсах водіїв, але за браком часу не можуть системно їх відвідувати, а школярі-старшокласники вивчають автосправу впродовж двох років і це дає свій результат [2].

Учитель повинен володіти високим рівнем знань з теоретичних основ автосправи та сучасних досягнень науки у сфері автосправи. Викладення теорії автосправи здійснюється у надзвичайно доступній для засвоєння матеріалу формі. При вивченні навчальних дисциплін з профілю «Автосправа» активно використовуються новітні інформаційні технології. Подання навчального матеріалу супроводжується наочними засобами з використанням сучасних технологій, зокрема використовується прийом «стоп-кадр» та словесне пояснення після демонстрації фрагменту навчального матеріалу.

У процесі занять з автосправи активно використовується інформаційно-комунікаційні технології, цифрові освітні ресурси, оскільки звернення до нових інформаційних технологій та їх ефективне застосування сприяє особистісній орієнтації педагогічного процесу, підвищенню пізнавальної активності учнів та покращує ефективність управління навчальною діяльністю учнів. Комп’ютер в автосправі виступає передовсім як: джерело навчальної інформації; засіб ілюстрації та мультимедіа; засіб індивідуалізації та диференціації навчання; засіб моделювання і проектування; засіб збору, зберігання і обробки навчальної інформації [5].

Ефективне значення має розробка та проведення циклу уроків з будови автомобіля («Електрообладнання автомобіля» для 10 класів) та правил дорожнього руху («Дорожньо-транспортні пригоди та заходи запобігання їм» для 11 класів) у вигляді презентацій.

Залучення ПК у повсякденний навчальний процес передбачає, зокрема використання засобів мультимедіа, моделювання і проектування, а також електронних програм (тестування).

Необхідно ґрунтовно володіти сучасними знаннями й уміннями, новітніми освітніми технологіями та методиками навчання, що сприяє інтенсифікації, фундаменталізації, гуманізації освіти та комп’ютеризації навчання; інтеграції до міжнародної системи, зокрема бажано по можливості відвідувати уроки з автосправи, трудового навчання, фізики, хімії у країнах Європи чи інших континентах та містах, а також вивчати досвід викладання цих предметів, який активно використовувати на уроках автосправи.

Важливо володіти широким спектром стратегій навчання, постійно використовувати широкий спектр методів і стратегії навчання, зокрема використовувати активні методи (метод проектів, групова робота, аналіз і пояснення реальних ситуацій), активізація пізнавальної діяльності учнів, мотивація навчання, вироблення ефективних стратегій навчання і відповідних технологій, спрямованих на активну роботу з різними джерелами інформації, спонукати до самоконтролю і саморегуляції навчання. Окрім того,сприяти створенню організаційної структури, при якій в учнів є достатньо можливостей, щоб набувати досвід і навчатись, обмінюючись знаннями.

Важливе значення має продовження роботи у сфері залучення нових методів і стратегії навчання, вміння продукувати оригінальні інноваційні ідеї.

Застосування нестандартних форм проведення уроків. Використання різноманітних нестандартних форм проведення уроків: уроки-змагання (вікторини, аукціони, КВК – групи 10-11 класів), уроки громадського огляду знань (уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання), уроки-диспути, уроки-презентації, уроки-конкурси, відео-уроки з вивчення «Правил дорожнього руху», «Будови та експлуатації автомобіля»; комп’ютерне тестування знань учнів.

Розробка комп’ютерних тестів : «Терміни та визначення. Права і обов’язки», «Узагальнений тест з правил та безпеки дорожнього руху», уроки та конкурс «Юні інспектори руху».

Розробка комп’ютерних тестів з автосправи. Активне впровадження форм і методів організації НВП, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів.

Активно необхідно впроваджувати нові форми і методи організації НВП: учні готують реферати, доповіді у вигляді презентацій з різних тем, захист практичних робіт. Створення умов для творчого розвитку, здатності до безперервного самовдосконалення, самоосвіти на основі використання особистісно-зорієнтованих методів навчання з широким залученням нових педагогічних технологій.

Елементи самостійної роботи також необхідно реалізовувати під час проведення практичного водіння на автомобілі (2 рази в тиждень).

Необхідно розробити методичне забезпечення, забезпечити кабінет сучасними технічними засобами навчання, оновити зміст навчання з врахуванням інтеграції до міжнародної системи, а також стрімких змін потреб ринку праці; створити нові навчальні плани і програми з орієнтацією на нові технології навчання.

При оновленні програми навчання врахувати інтеграцію до міжнародної системи.

Важливе значення має використання диференційованого та індивідуального підходу до учнів.

Диференційований підхід до учнів слід здійснювати через індивідуальну роботу, що дає можливість кожному учню показати свої здібності та проявити свій талант.

Володіння сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи. Використання:

·       технології пояснювально-ілюстративного навчання, у основі яких лежить інформування, просвіта учнів та організація їхніх репродуктивних дій для вироблення знань, умінь і навичок;

·       технології особистісно-зорієнтованого навчання, що створює умови для розвитку індивідуальних особливостей учнів;

·       технології розвивального навчання;

·       інформаційні технології.

Використання методів компетентного та особистісно зорієнтованого підходів, що визначається на основі провідних цілей загальної освіти, основних видів діяльності учня, які дозволяють йому оволодівати соціальним досвідом, формувати навички життя та практичної діяльності в суспільстві.

На уроках автосправи учні повинні активно оперувати власними знаннями, інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення. Натомість учитель повинен володіти технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу, здібностей учнів тощо.

При вивченні певних тем з будови автомобіля використовувати розумне поєднання відеоматеріалу, деталей та вузлів автомобіля, а також плакатів, особливо це стосується будови автомобіля. При вивченні ПДР та безпеки руху іде поєднання відеоматеріалів, планшетів з моделями автомобілів і плакатів.

Необхідно впроваджувати передовий педагогічний досвід на уроках автосправи, вивчати закордонний досвід підготовки водіїв, в мережі Інтернету, наукових видань, а також кращий досвід України.

Слід формувати в учнів навички самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці (учні самостійно готують реферати, презентації, створюють проекти за темами навчального матеріалу).

Отже, виходячи з вище сказаного, учитель повинен вміти лаконічно, образно, виразно подати матеріал, аргументувати свою позицію з даного матеріалу,повинен володіти ораторським мистецтвом подачі матеріалу,знати основні нормативно-правові акти в галузі освіти, створити електронну папку з основними нормативно-правовими актами про освіту, вміти встановлювати контакти з учнями, їх батьками та колегами по роботі, додержуватись педагогічної етики, моралі, бути тактовним, толерантним з учнями, колегами та працівниками школи, користуватись авторитетом серед учнів, колег, батьків.

Висновок. Використання комп’ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення з автосправи, розумне та ефективне поєднання різноманітних навчальних методик дає змогу вчителеві ефективно організовувати навчально-пізнавальний процес з автосправи. Як свідчить досвід та практика, саме при розумному, раціональному та ефективному поєднанні новітніх інформаційно-комунікаційних  технологій, цифрових освітніх ресурсів з різноманітними навчальними методиками сприяє особистністній орієнтації педагогічного процесу, підвищенню пізнавальної активності учнів, покращує ефективність управління навчальною діяльністю учнів, легкому засвоєнні учнями навчальних програм. Учні активно включаються в навчальну діяльність, зростає їх інтерес до вивчення автосправи, вони самостійно готують презентації, доповіді з певних тем і виступають з ними, тобто приймають активну участь у вивченні нового матеріалу.